Колекція рушників та української вишивки
Збирав роками; частину подарував школі для етнографічного кутка, решту показує на виставках у Канаді.

Дмитро Крупка · Крупка Дмитро · Дмитра Крупки · D. V. Krupka
Колекціонер українських рушників
Незрячий із трьох років, він збирає українські рушники й показує їх так, як сам їх пізнав, — руками.
Дмитро Крупка народився в Запоріжжі й повністю втратив зір у три роки. Каже, що не памʼятає себе зрячим, лише кілька уламків: власне усміхнене обличчя в люстерку та маму, яка йому усміхалася. Лікування в одеському інституті очних хвороб імені Філатова мало допомогти, але 1971 року місто закрили на жорсткий карантин через холеру, а потім було вже пізно.
Він навчався в Харківському медичному коледжі й залишився в місті працювати масажистом. Роками їздив волонтером у Старий Скалат на Тернопільщині, де сестри-монахині відкрили центр реабілітації для незрячих дітей. З 2014 року вів активну громадську роботу в Харкові: працював помічником депутата міськради, займався питаннями безбарʼєрності. Був активним учасником харківського Євромайдану, де познайомився з письменником Сергієм Жаданом; разом вони організували фестиваль для незрячих «Віч-на-віч».
Музеї — його справжня любов. Відвідини музею Будянського фаянсового заводу, де йому дозволили роздивитися раритетний посуд руками, привели його до кераміки: на майстер-класі він навіть сів за гончарне коло. Далі його захопили старовинні рушники й українська вишивка, і за роки він зібрав цілу колекцію: частину подарував школі для етнографічного кутка, багато що зберігає в себе. 2018 року він був серед перших, хто пройшов залами Харківського художнього музею з новим аудіогідом — першим в Україні, розрахованим на повністю незрячих людей. До того, зізнається, він принципово не ходив у художні музеї. «У мене всі картини робляться обʼємними такими, як скульптури, — сказав він тоді журналістам. — Я їх собі уявляю, наче тримаю кожну цю фігуру в руках».
Якийсь час він жив із родиною в Польщі, а тепер мешкає в Канаді з дружиною та дорослими синами. Тут він уже провів виставки своїх рушників, і охочих подивитися було чимало. Тепер він намагається відтворити по цей бік океану решту харківської роботи: екскурсії, які можна пройти на дотик, і «Музей у темряві» на кшталт тих, що вже працюють у Львові та Києві, — під нього він шукає інвесторів. Учиться грати на кобзі й лірі, познайомився з бандуристом і дослідником Віктором Мішаловим.
У Родині UAFest він від 2025 року — фестиваль записав його як учасника виставок і організатора. Фестиваль 2026 року відбувся в неділю, 13 вересня, у Riverside Park у Карлтон-Плейсі.
Збирав роками; частину подарував школі для етнографічного кутка, решту показує на виставках у Канаді.
Шукає інвесторів, щоб відкрити його в Канаді — на кшталт тих, що вже працюють у Львові та Києві.
У Харкові консультував фахівців, які робили музейні аудіогіди, і допомагав організовувати екскурсії вулицями, де незрячі учасники могли доторкнутися до будинків.
Його власний ютуб-канал з аудіопрограмами — серед них записані спогади старших людей про окупацію Харкова в роки Другої світової війни.
Життя Дмитра Крупки рухалося на захід через три країни. Він народився в Запоріжжі, навчався в Харківському медичному коледжі й залишився в Харкові працювати масажистом і вести громадську роботу; роками також їздив волонтером у Старий Скалат на Тернопільщині, до центру реабілітації для незрячих дітей. Потім якийсь час жив із родиною в Польщі, а тепер мешкає в Канаді з дружиною та дорослими синами.
Він уже проводив виставки своїх рушників у Канаді й належить до Родини UAFest — українського фестивалю в Карлтон-Плейсі, округ Ланарк, Онтаріо. Фестиваль 2026 року відбувся в неділю, 13 вересня, у Riverside Park.
Лікування в Одесі зривається — місто закрито на карантин через холеру
Починає громадську роботу в Харкові помічником депутата міськради — питання безбарʼєрності
Серед перших користується аудіогідом Харківського художнього музею — першим в Україні для повністю незрячих відвідувачів
Травень — велике інтервʼю в подкасті «Поговорим» на Tiflo.Info про Харків, Польщу і Канаду
Листопад — нарис у «На пенсії»: живе в Канаді з дружиною та синами, уже проводить там виставки рушників
Перший рік на UAFest — виставка і допомога в організації
13 вересня — на UAFest у Riverside Park, Карлтон-Плейс
Колекціонер українських рушників і вишивки, незрячий із трьох років. Народився в Запоріжжі, навчався і працював масажистом у Харкові, живе в Канаді з дружиною та дорослими синами.
Старовинні рушники та українська вишивка, зібрані за багато років. Частину колекції він подарував школі для етнографічного кутка, решту зберігає й показує на виставках.
Через руки. У музеї Будянського фаянсового заводу йому дозволили роздивитися раритетний посуд на дотик — саме це затягнуло його в збирання, а далі була вишивка. Потім у Харкові він консультував тих, хто робив музейні аудіогіди для незрячих, і допомагав організовувати екскурсії містом, де можна було доторкнутися до будинків.
Виставки своїх рушників він уже проводив у Канаді. У Родині UAFest він від 2025 року — як учасник виставок і організатор; фестиваль 2026 року відбувся в неділю, 13 вересня, у Riverside Park у Карлтон-Плейсі, Онтаріо.
Музей, яким проходять без світла, — такі вже працюють у Львові та Києві. Він хоче відкрити такий у Канаді й шукає під нього інвесторів.
Сторінку, яку не соромно надсилати клієнтам — а не ще одну картку в каталозі.
Напишіть нам, хто ви. Знайдемо вашу фестивальну історію, зберемо потрібні матеріали й допоможемо зробити повноцінну сторінку.
Все одно розкажіть про свій бізнес. Подивимося й придумаємо, що можемо зробити разом :)
Цілорічний зв’язок між людьми, майстрами й організаціями, які допомагають українській культурі розвиватися.